"Дружина записала мене на пробне. Я пішов, щоб вона відчепилась."
Це було вісім місяців тому. Зараз він танцює румбу, ча-ча-ча і самбу. Три години на тиждень, жодних пропусків.
"Перше заняття я думав про роботу. Друге теж. На третьому викладач зупинив мене: ти тут чи ні?"
Він каже, що бальні танці вимагають присутності. Не можна думати про метрики, коли рахуєш кроки.
"Я ходжу по вівторках і четвергах о 19:30. Субота вранці. Команда знає, що я недоступний."
Чи змінилось щось на роботі? "Так. Я краще концентруюсь. Менше вигораю."
Його підхід простий: заблокувати час у календарі, як зустріч з інвестором. Не домовлятись із собою.
"Не треба ставати професіоналом. Треба просто з'явитись."
Андрій досі будує стартап. Але тепер танцює латину кожного тижня.