Пара номер один. Партнер тримає ліву руку партнерки, але його права рука на її лопатці повністю пасивна. Просто лежить там. Коли він веде поворот, нічого не відбувається. Партнерка не розуміє сигналу, він застосовує більше сили, вона чинить опір. Танець перетворюється на боротьбу.
Рішення виявилось несподіваним: він повинен був відчувати лопатку через долоню, ніби тримає м'яч. Активне з'єднання, але без тиску.
Друга пара – протилежна ситуація. Партнерка так старалась утримати рамку, що її ліва рука дерев'яніла. Лікоть замикався. Партнер намагався вести, але її рука просто не рухалась разом із тілом.
Викладач попросив її уявити пружину в ліктьовому суглобі. Рамка має форму, але вона дихає з рухом.
Третя пара руйнувала рамку через дистанцію. Вони стояли або занадто близько, або занадто далеко. Постійні коригування відволікали від музики.
- Близька позиція – груди партнерки на рівні його правого плеча
- Стандартна позиція – відстань долоні між тілами
- Ця відстань не змінюється під час руху
Наступного тижня всі три пари танцювали цілу композицію без зупинок. Не тому що стали сильнішими фізично. Вони зрозуміли, що рамка – це не конструкція з м'язів, а жива система балансу між двома людьми.